Методи
1. Метод append(). Додавання елемента до списку
Метод append () використовується для додавання елемента до списку. Метод може отримувати тільки один параметр. Параметром методу може бути будь-який об'єкт: число, рядок, список і т.д.
Приклад використання методу append ()
# Приклад 1
# Метод append () - додавання елементів до списку
# Заданий список
A = [2, 3.78, 'abcde', True]
# Додати 1 елемент до списку
A.append(7) # A = [2, 3.78, 'abcde', True, 7]
print( "A =", A)
# Сформувати список квадратів чисел від 1 до 10
# За допомогою методу append ()
B = []
i = 1;
while i <= 10:
B.append(i * i)
i = i + 1
print ("B =", B)
Результат виконання програми
A = [2, 3.78, 'abcde', True, 7]
B = [1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100]
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
2. Метод extend (). розширення списку
Даний метод дозволяє розширити список. Вхідним параметром методу є інший список, який додається до даних. Список розширення може бути іменованих об'єктом або списком, взятим у квадратні дужки [].
Приклад програми, яка містить метод extend ()
# Приклад 2
# Метод extend () - розширення списку
# Задані два списки
A = [2, 3.78, 'abcde', True]
B = ["Hello", 77, 1.84]
# Розширити список A на величину списку B
A.extend(B) # A = [2, 3.78, 'abcde', True, 'Hello', 77, 1.84]
print("A =", A)
# Сформувати список квадратів чисел від 1 до 10
# За допомогою методу extend ()
D = []
i = 1;
while i <= 10:
D.extend ([i * i]) # додати список [i * i] до списку D
i = i + 1
print("D =", D)
Результат виконання програми
A = [2, 3.78, 'abcde', True, 'Hello', 77, 1.84]
D = [1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100]
-----------------------------------------------------------
3. Метод insert(). Вставка елемента в список в заданій позиції
Метод insert () дозволяє вставити новий елемент в список із заданої позиції. Метод отримує два параметри. Перший параметр - позиція вставки, яка починається з 0. Другий параметр - ім'я об'єкта (значення), який вставляється.
Приклад використання методу insert ()
# Приклад 3
# Метод insert () - вставка одиночного елемента в список
# Заданий список
A = [1, 2, 3, 4, 5]
# Вставка в позицію 2 нового числа 777
A.insert (2, 777)
print("A =", A)
# Сформувати список квадратів чисел від 1 до 10
# За допомогою методу insert()
D = []
i = 10;
while i >= 1:
D.insert (0, i * i)
i = i-1
print("D =", D)
Результат виконання програми
A = [1, 2, 777, 3, 4, 5]
D = [1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100]
Метод insert () дозволяє вставляти список в список. Наприклад, якщо в вищенаведеної програмі рядок
A.insert(2, 777)
замінити на рядок
A.insert (2, [777])
то в цьому випадку, список A буде наступним
A = [1, 2, [777], 3, 4, 5]
тобто, це є звичайне використання вкладених списків.
4. Метод index (). Визначення індексу елемента в списку
Метод index () дозволяє отримати значення індексу (позиції) заданого елемента списку. Метод отримує 1 параметр, який є шуканим елементом. Значення індексу, який відповідає першому елементу списку, дорівнює 0.
Приклад використання методу index ()
# Приклад 4
# Метод index ()
# Заданий список
A = [ 'a', 'b', 'c', 'd', 'e', 'f']
t = A.index('c') # t = 'c'
print( "t =", t)
Результат виконання програми
t = 2
Якщо елемента немає в списку, то видається повідомлення про помилку. Наприклад, якщо в наведеному вище коді рядок
t = A.index('c')
замінити рядком
t = A.index ('g') # t = 'c'
то інтерпретатор Python видасть повідомлення про помилку
ValueError: 'g' is not in list
-------------------------------------------------------------
5. Метод count (). Визначення кількості входжень заданого елемента в списку
Метод count () повертає кількість входжень заданого елемента в списку. Метод отримує один параметр.
# Приклад 5 # Метод count() - кількість входжень заданого елемента в списку
# Заданий список
A = [ 'a', 'b', 'c', 'd', 'e', 'f']
na = A.count('d') # na = 1
B = [1, 3, 5, 3, 2, 4]
nb = B.count(3) # nb = 2
print("na =", na)
print("nb =", nb)
Результат виконання програми
na = 1
nb = 2
---------------------------------------------------------------
6. Метод sort (). Сортування списку
Метод sort () використовується для сортування списку. За замовчуванням метод сортує елементи списку в порядку зростання значень. Метод може змінити порядок сортування за допомогою наступних іменованих аргументів:
key - аргумент, який дозволяє визначити власну функцію порівняння при виклику методу sort (). Ця функція отримує один єдиний аргумент і повертає значення, яке буде використовуватися в операції порівняння;
reverse - аргумент, який використовується для вказівки порядку сортування елементів. Якщо reverse = True, то елементи списку сортуються в порядку спадання.
Приклад 1. Використання методу sort () для сортування списку в порядку зростання.
# Приклад 6 # Метод sort () - сортування списку
# Заданий список
A = [ 'a', 'f', 'v', 'd', 'n', 'b']
# Сортування списку
A.sort()
B = [1, 3, 5, 10, 2, 8]
B.sort()
print("A =", A)
print("B =", B)
Виконання програми дає наступний результат
A = [ 'a', 'b', 'd', 'f', 'n', 'v']
B = [1, 2, 3, 5, 8, 10]
Для того, щоб використовувати метод sort () все елементи списку повинні бути або числовими або малими. Наприклад, наступний код
# Помилка!
C = ["Hello", "ABC", 7]
C.sort()
згенерує помилку
TypeError: '<' not supported between instances of 'int' and 'str'
Приклад 2. Сортування списку в порядку спадання. Для того, щоб список впорядкувати в порядку убування, потрібно, щоб значення іменованого аргументу reverse було рівним True. Наведений нижче приклад сортує список C в порядку убування елементів
# Метод sort () - сортування списку
# Заданий список
C = [2, 3, 1, 5]
C.sort(reverse = True) # впорядкувати в порядку убування
print("C =", C)
Результат виконання програми
C = [5, 3, 2, 1]
Приклад 3. Сортування списку з заданим ключем key. У прикладі упорядковано рядки, які попередньо наводяться до верхнього регістру: 'aBc' => 'ABC' функцією upper ()
# Приклад 7 # Метод sort () - сортування списку з заданим ключем key
# Заданий список рядків
S = ["aBC", "ABCD", "ab", "ABCC", "DEFf"]
S2 = list(S) # створити новий список
S2.sort(key = str.upper) # відсортувати за ключем key
S3 = list(S) # ще один список
S3.sort(key = str.upper, reverse = True) # відсортувати за аргументами key і reverse
print("S=", S)
print("S2=", S2)
print("S3=", S3)
Результат виконання програми
S = [ 'aBC', 'ABCD', 'ab', 'ABCC', 'DEFf']
S2 = [ 'ab', 'aBC', 'ABCC', 'ABCD', 'DEFf']
S3 = [ 'DEFf', 'ABCD', 'ABCC', 'aBC', 'ab']
------------------------------------------------------------
7. Метод reverse (). Реверсування списку
Метод reverse () використовується для зміни порядку проходження елементів списку на зворотний.
Приклад використання методу
# Приклад 8
# Метод reverse() - реверсування списку
# Задані два списки
A = [1, 2, 3, 4, 5]
B = [True, 7.78, 2.85, -1000, "bestprog.net"]
# Реверсування списків
A.reverse()
B.reverse()
print("A =", A)
print("B =", B)
Результат виконання програми
A = [5, 4, 3, 2, 1]
B = [ 'bestprog.net', -1000, 2.85, 7.78, True]
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
8. Метод pop (). Витягування елемента зі списку
Метод pop () призначений для витягування (видалення) елемента зі списку. Метод має дві реалізації, які відрізняються кількістю одержуваних параметрів:
- реалізація без параметрів. В цьому випадку витягується останній елемент списку;
- реалізація з одним параметром. У цьому випадку параметр є індексом елемента, який потрібно витягнути зі списку. Першому елементу відповідає індекс 0.
Приклад використання методу pop ()
# Приклад 9 # Метод pop() - зменшення списку
# Заданий список
A = [5, 3.8, True, False, "ABCD"]
# Видалити останній елемент
A.pop() # A = [5, 3.8, True, False]
print("A =", A)
# Видалити елемент з індексом 1
A.pop(1) # A = [5, True, False]
print ( "A =", A)
Результат роботи програми
A = [5, 3.8, True, False]
A = [5, True, False]
--------------------------------------------------------------
9. Метод remove (). Видалення заданого елемента зі списку
Метод remove () видаляє заданий елемент зі списку. Якщо в списку є кілька елементів із зазначеним значенням, то віддаляється перше входження заданого елемента.
Приклад використання методу remove ()
# Приклад 10
# Метод remove ()
# Заданий список
A = [5, 3.8, True, 3.8, True, False, "ABCD"]
# Видалити перший елемент, який дорівнює True
A.remove(True)
# Видалити перший елемент, який дорівнює 3.8
A.remove(3.8)
print ( "A =", A)
Результат роботи програми
A = [5, 3.8, True, False, 'ABCD']
================================================================
Функції
Функції для роботи зі списками, на відміну від методів, не змінюють сам список, а повертають певне значення. З функціями len() і list() ви вже знайомі.
# max(list) Повертає найбільше значення елемента
>>> a = [1, 5, 7, 31, –5]
>>> max(a)
31
# min(list) Повертає найменше значення елемента
>>> min(a)
–5
# sum(list) Повертає значення суми елементів
>>> sum(a)
39
# del(list[n]) Видаляє елемент із індексом n
>>> del(a[2])
>>> a
[1, 5, 31, –5]
Знайдемо індекс найбільшого елемента у списку a = [1, 5, 7, 31, –5]:
>>> a = [1, 5, 7, 31, –5]
>>> m = max(a) # m = 31
>>> n = a.index(m) # n = 3
Комбінуючи функції та методи роботи зі списками, ми можемо, як із цеглинок, скласти алгоритм розв’язування складної задачі.
==============================================================
Запитання
1. Назвіть два способи видалення елемента зі списку
2. Назвіть два способи перевірити, чи є в списку певний елемент
3. Наведіть приклад завдання з реального життя, для розв’язання якого необхідно використовувати сортування
Завдання
1. Дано список
a = [2, –7, –1, 8, 2, 4]
Що буде надруковано після виконання наведених фрагментів програми?
а)
m = min(a)
n = a.index(m)
del(a[n])
print(a)
б)
m = max(a)
n = a.index(m)
c = a[0]
a[0] = a[n]
a[n] = c
print(a)
в)
a.sort()
print(a)
s = sum(a[1:5])
print(s)
г)
a.sort(reverse = True)
2. Складіть програму для заміни найбільшого елемента списку з 10 чисел нулем.
3. У фігурному катанні загальна оцінка якості виконання програми виступу обчислюється за такими правилами:
- відкидаються найвища і найнижча оцінки, а з решти обчислюється середнє арифметичне.
Складіть програму для визначення оцінки за цими правилами.
4. На складі зберігається 20 видів товарів. До списку а занесено кількість одиниць кожного товару, до списку b - ціни цих товарів. Обчисліть загальну вартість товарів на складі.
1. Метод append(). Додавання елемента до списку
Метод append () використовується для додавання елемента до списку. Метод може отримувати тільки один параметр. Параметром методу може бути будь-який об'єкт: число, рядок, список і т.д.
Приклад використання методу append ()
# Приклад 1
# Метод append () - додавання елементів до списку
# Заданий список
A = [2, 3.78, 'abcde', True]
# Додати 1 елемент до списку
A.append(7) # A = [2, 3.78, 'abcde', True, 7]
print( "A =", A)
# Сформувати список квадратів чисел від 1 до 10
# За допомогою методу append ()
B = []
i = 1;
while i <= 10:
B.append(i * i)
i = i + 1
print ("B =", B)
Результат виконання програми
A = [2, 3.78, 'abcde', True, 7]
B = [1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100]
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
2. Метод extend (). розширення списку
Даний метод дозволяє розширити список. Вхідним параметром методу є інший список, який додається до даних. Список розширення може бути іменованих об'єктом або списком, взятим у квадратні дужки [].
Приклад програми, яка містить метод extend ()
# Приклад 2
# Метод extend () - розширення списку
# Задані два списки
A = [2, 3.78, 'abcde', True]
B = ["Hello", 77, 1.84]
# Розширити список A на величину списку B
A.extend(B) # A = [2, 3.78, 'abcde', True, 'Hello', 77, 1.84]
print("A =", A)
# Сформувати список квадратів чисел від 1 до 10
# За допомогою методу extend ()
D = []
i = 1;
while i <= 10:
D.extend ([i * i]) # додати список [i * i] до списку D
i = i + 1
print("D =", D)
Результат виконання програми
A = [2, 3.78, 'abcde', True, 'Hello', 77, 1.84]
D = [1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100]
-----------------------------------------------------------
3. Метод insert(). Вставка елемента в список в заданій позиції
Метод insert () дозволяє вставити новий елемент в список із заданої позиції. Метод отримує два параметри. Перший параметр - позиція вставки, яка починається з 0. Другий параметр - ім'я об'єкта (значення), який вставляється.
Приклад використання методу insert ()
# Приклад 3
# Метод insert () - вставка одиночного елемента в список
# Заданий список
A = [1, 2, 3, 4, 5]
# Вставка в позицію 2 нового числа 777
A.insert (2, 777)
print("A =", A)
# Сформувати список квадратів чисел від 1 до 10
# За допомогою методу insert()
D = []
i = 10;
while i >= 1:
D.insert (0, i * i)
i = i-1
print("D =", D)
Результат виконання програми
A = [1, 2, 777, 3, 4, 5]
D = [1, 4, 9, 16, 25, 36, 49, 64, 81, 100]
Метод insert () дозволяє вставляти список в список. Наприклад, якщо в вищенаведеної програмі рядок
A.insert(2, 777)
замінити на рядок
A.insert (2, [777])
то в цьому випадку, список A буде наступним
A = [1, 2, [777], 3, 4, 5]
тобто, це є звичайне використання вкладених списків.
4. Метод index (). Визначення індексу елемента в списку
Метод index () дозволяє отримати значення індексу (позиції) заданого елемента списку. Метод отримує 1 параметр, який є шуканим елементом. Значення індексу, який відповідає першому елементу списку, дорівнює 0.
Приклад використання методу index ()
# Приклад 4
# Метод index ()
# Заданий список
A = [ 'a', 'b', 'c', 'd', 'e', 'f']
t = A.index('c') # t = 'c'
print( "t =", t)
Результат виконання програми
t = 2
Якщо елемента немає в списку, то видається повідомлення про помилку. Наприклад, якщо в наведеному вище коді рядок
t = A.index('c')
замінити рядком
t = A.index ('g') # t = 'c'
то інтерпретатор Python видасть повідомлення про помилку
ValueError: 'g' is not in list
-------------------------------------------------------------
5. Метод count (). Визначення кількості входжень заданого елемента в списку
Метод count () повертає кількість входжень заданого елемента в списку. Метод отримує один параметр.
# Приклад 5 # Метод count() - кількість входжень заданого елемента в списку
# Заданий список
A = [ 'a', 'b', 'c', 'd', 'e', 'f']
na = A.count('d') # na = 1
B = [1, 3, 5, 3, 2, 4]
nb = B.count(3) # nb = 2
print("na =", na)
print("nb =", nb)
Результат виконання програми
na = 1
nb = 2
---------------------------------------------------------------
6. Метод sort (). Сортування списку
Метод sort () використовується для сортування списку. За замовчуванням метод сортує елементи списку в порядку зростання значень. Метод може змінити порядок сортування за допомогою наступних іменованих аргументів:
key - аргумент, який дозволяє визначити власну функцію порівняння при виклику методу sort (). Ця функція отримує один єдиний аргумент і повертає значення, яке буде використовуватися в операції порівняння;
reverse - аргумент, який використовується для вказівки порядку сортування елементів. Якщо reverse = True, то елементи списку сортуються в порядку спадання.
Приклад 1. Використання методу sort () для сортування списку в порядку зростання.
# Приклад 6 # Метод sort () - сортування списку
# Заданий список
A = [ 'a', 'f', 'v', 'd', 'n', 'b']
# Сортування списку
A.sort()
B = [1, 3, 5, 10, 2, 8]
B.sort()
print("A =", A)
print("B =", B)
Виконання програми дає наступний результат
A = [ 'a', 'b', 'd', 'f', 'n', 'v']
B = [1, 2, 3, 5, 8, 10]
Для того, щоб використовувати метод sort () все елементи списку повинні бути або числовими або малими. Наприклад, наступний код
# Помилка!
C = ["Hello", "ABC", 7]
C.sort()
згенерує помилку
TypeError: '<' not supported between instances of 'int' and 'str'
Приклад 2. Сортування списку в порядку спадання. Для того, щоб список впорядкувати в порядку убування, потрібно, щоб значення іменованого аргументу reverse було рівним True. Наведений нижче приклад сортує список C в порядку убування елементів
# Метод sort () - сортування списку
# Заданий список
C = [2, 3, 1, 5]
C.sort(reverse = True) # впорядкувати в порядку убування
print("C =", C)
Результат виконання програми
C = [5, 3, 2, 1]
Приклад 3. Сортування списку з заданим ключем key. У прикладі упорядковано рядки, які попередньо наводяться до верхнього регістру: 'aBc' => 'ABC' функцією upper ()
# Приклад 7 # Метод sort () - сортування списку з заданим ключем key
# Заданий список рядків
S = ["aBC", "ABCD", "ab", "ABCC", "DEFf"]
S2 = list(S) # створити новий список
S2.sort(key = str.upper) # відсортувати за ключем key
S3 = list(S) # ще один список
S3.sort(key = str.upper, reverse = True) # відсортувати за аргументами key і reverse
print("S=", S)
print("S2=", S2)
print("S3=", S3)
Результат виконання програми
S = [ 'aBC', 'ABCD', 'ab', 'ABCC', 'DEFf']
S2 = [ 'ab', 'aBC', 'ABCC', 'ABCD', 'DEFf']
S3 = [ 'DEFf', 'ABCD', 'ABCC', 'aBC', 'ab']
------------------------------------------------------------
7. Метод reverse (). Реверсування списку
Метод reverse () використовується для зміни порядку проходження елементів списку на зворотний.
Приклад використання методу
# Приклад 8
# Метод reverse() - реверсування списку
# Задані два списки
A = [1, 2, 3, 4, 5]
B = [True, 7.78, 2.85, -1000, "bestprog.net"]
# Реверсування списків
A.reverse()
B.reverse()
print("A =", A)
print("B =", B)
Результат виконання програми
A = [5, 4, 3, 2, 1]
B = [ 'bestprog.net', -1000, 2.85, 7.78, True]
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
8. Метод pop (). Витягування елемента зі списку
Метод pop () призначений для витягування (видалення) елемента зі списку. Метод має дві реалізації, які відрізняються кількістю одержуваних параметрів:
- реалізація без параметрів. В цьому випадку витягується останній елемент списку;
- реалізація з одним параметром. У цьому випадку параметр є індексом елемента, який потрібно витягнути зі списку. Першому елементу відповідає індекс 0.
Приклад використання методу pop ()
# Приклад 9 # Метод pop() - зменшення списку
# Заданий список
A = [5, 3.8, True, False, "ABCD"]
# Видалити останній елемент
A.pop() # A = [5, 3.8, True, False]
print("A =", A)
# Видалити елемент з індексом 1
A.pop(1) # A = [5, True, False]
print ( "A =", A)
Результат роботи програми
A = [5, 3.8, True, False]
A = [5, True, False]
--------------------------------------------------------------
9. Метод remove (). Видалення заданого елемента зі списку
Метод remove () видаляє заданий елемент зі списку. Якщо в списку є кілька елементів із зазначеним значенням, то віддаляється перше входження заданого елемента.
Приклад використання методу remove ()
# Приклад 10
# Метод remove ()
# Заданий список
A = [5, 3.8, True, 3.8, True, False, "ABCD"]
# Видалити перший елемент, який дорівнює True
A.remove(True)
# Видалити перший елемент, який дорівнює 3.8
A.remove(3.8)
print ( "A =", A)
Результат роботи програми
A = [5, 3.8, True, False, 'ABCD']
================================================================
Функції
Функції для роботи зі списками, на відміну від методів, не змінюють сам список, а повертають певне значення. З функціями len() і list() ви вже знайомі.
# max(list) Повертає найбільше значення елемента
>>> a = [1, 5, 7, 31, –5]
>>> max(a)
31
# min(list) Повертає найменше значення елемента
>>> min(a)
–5
# sum(list) Повертає значення суми елементів
>>> sum(a)
39
# del(list[n]) Видаляє елемент із індексом n
>>> del(a[2])
>>> a
[1, 5, 31, –5]
Знайдемо індекс найбільшого елемента у списку a = [1, 5, 7, 31, –5]:
>>> a = [1, 5, 7, 31, –5]
>>> m = max(a) # m = 31
>>> n = a.index(m) # n = 3
Комбінуючи функції та методи роботи зі списками, ми можемо, як із цеглинок, скласти алгоритм розв’язування складної задачі.
==============================================================
Запитання
1. Назвіть два способи видалення елемента зі списку
2. Назвіть два способи перевірити, чи є в списку певний елемент
3. Наведіть приклад завдання з реального життя, для розв’язання якого необхідно використовувати сортування
Завдання
1. Дано список
a = [2, –7, –1, 8, 2, 4]
Що буде надруковано після виконання наведених фрагментів програми?
а)
m = min(a)
n = a.index(m)
del(a[n])
print(a)
б)
m = max(a)
n = a.index(m)
c = a[0]
a[0] = a[n]
a[n] = c
print(a)
в)
a.sort()
print(a)
s = sum(a[1:5])
print(s)
г)
a.sort(reverse = True)
3. У фігурному катанні загальна оцінка якості виконання програми виступу обчислюється за такими правилами:
- відкидаються найвища і найнижча оцінки, а з решти обчислюється середнє арифметичне.
Складіть програму для визначення оцінки за цими правилами.
4. На складі зберігається 20 видів товарів. До списку а занесено кількість одиниць кожного товару, до списку b - ціни цих товарів. Обчисліть загальну вартість товарів на складі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий